Монтаж твердопаливного котла

Популярність твердопаливних котлів на тлі зростання цін на електроенергію і газ швидко набирає обертів. Сучасні теплогенератори-твердотопаливники здатні працювати як в повністю автономному, так і напівавтономному режимах. Тверде паливо, що використовується для них, залишається сьогодні найдешевшим і розумним вибором. Використовуються дрова, пелети, брикети і вугілля.

Види твердопаливних котлів

Прийнявши рішення по установці твердопаливного котла, власник приміщення, в першу чергу, повинен відповідально підійти до вибору обладнання, щоб врахувати всі конструктивні можливості будівлі і його теплові навантаження. Простому користувачу часом це зробити складно, для жителів Києва та області краще звернутися до фахівців компанії «ТЕПЛОТОРІЯ», які допоможуть не тільки грамотно підібрати весь пакет взаємопов’язаного котельного обладнання, а й провести якісно і з гарантією комплекс монтажних робіт. Тільки тоді агрегат зможе пропрацювати без поломок і аварій, протягом усього гарантійного терміну.

Котли, що працюють на твердому паливі, класифікуються за групами:

1. Піролізний агрегат. Його використовують для вироблення теплової енергії із застосуванням деревини твердих порід. У конструкції встановлені 2 камери згоряння. У першій, процес горіння відбувається з дефіцитом кисню, з вмістом летких речовин в другу камеру, де остаточно згоряють при повній подачі вторинного повітря. Така схема збільшує тривалість роботи топки на одній закладці палива до 12 годин, з ефективним ККД 90%.
2. Пелетний котлоагрегат. Використовується для роботи на пелетах – пресованих відходах деревини. У їх конструкції передбачений спеціальний бункер, застосовуваний для завантаження палива. Паливо з бункера повільно подається в середину топкового пристрою. Процес горіння повністю автоматизований. Тривалість роботи залежить від обсягу бункера і нижчої теплотворної здатності пелетів. Такі сучасні моделі мають систему пневматичної подачі палива і бункерну систему, готову прийняти паливо в обсязі достатньому на весь опалювальний сезон. Користувачеві залишається лише стежити за роботою теплогенератора і рівнем палива.
3. Твердопаливний – використовують в основному для вугілля, зазвичай це універсальний пристрій і може працювати на будь-якому твердому паливі: дрова, торф і брикети. Сучасні агрегати здатні функціонувати на одному завантаженні від 12 годин і до 2 діб. Така тривала робота забезпечується конструкційно, за допомогою продуманої камери згоряння. Процес може бути організований з нижнім і верхнім горінням. У першому випадку паливо горить внизу, у міру прогорання вугілля опускається вниз, а його місце займає свіжа порція палива. Обсяг закладки, приблизно 50 кг. Котли повністю енергонезалежні і можуть працювати без підведення в  топкову електроенергії і води.

Переваги і недоліки

Основною перевагою твердопаливних котлів є енергетична автономність. Для їх роботи потрібно тільки паливо. Установка подібного пристрою – реальний спосіб отримати дешеву теплоенергію на опалення і ГВП. При цьому економія коштів починається вже з моменту придбання обладнання і виконання монтажних робіт. Проте, при всій видимій простоті установки твердопаливного котла в приватному будинку, вона пов’язана із забезпеченням безпеки його жителів. Її краще доручити спеціалізованій організації «ТЕПЛОТОРІЯ».

Правильна обв’язка котельного обладнання збільшує переваги такої схеми опалення:

• Низькі питомі витрати на вироблення одиниці теплової енергії. Якщо взяти в середньому по Україні, місяць роботи в опалювальний сезон агрегату на твердому паливі для нагріву площі 100 м2 обійдеться – 900/1200 грн, на газі – 1500/2000 грн, з використанням електроенергії – 2500/3000 грн. Як бачимо, енергозаощадження домашнього бюджету при використанні дров і вугілля – у наявності.
• Екологічність. Сучасні конструкції топкового простору забезпечують повноту згоряння палива, у зв’язку з чим при роботі завдається набагато менше шкоди навколишньому середовищу.
• Простота обслуговування, забезпечує надійність і тривалий термін служби пристрою.
• Універсальність, можливість використання різних видів палива.
• Автономність, робота без електрики та інших енергоносіїв.
• Низька вартість обладнання.
• Великий вибір моделей.

До недоліків опалення твердопаливним котлом можна віднести слабкий рівень автоматизації котлових процесів і їх інертність при генерації тепла, коли зупинка котла можлива тільки при повному вигоранні палива в топці.

Правила по розміщенню котлоагрегатів, що працюють на твердому паливі

Реєстрацію котлів, що працюють на твердому паливі проводять, якщо його теплова потужність більше 100 кВт. Якщо в котельній розміщено два і більше котла із загальною потужністю понад 200 кВт, то оформляють пакет дозвільних документів в наглядових органах.

Норми установки твердопаливного котла закріплені в ряді нормативних документів:

• Державні будівельні норми України ДБН В-2-2-15 / 2005 «Житлові будинки».
• Державний стандарт України ДСТУ 3075/95 «Побутове твердопаливне обладнання».
• Правила безпеки котлоагрегатів ДНАОП 0.001-26 / 96.
• Будівельні норми СНіП-2-04.05 / 91 «Опалення».
• Будівельні норми СНіП-II.35 / 76 «Котельні установки».
• Будівельні норми СНіП-II.4 / 79 «Освітлення».

Основні державні вимоги до котельні на твердому паливі в Україні:

• Заборонено встановлювати в житлових приміщеннях;
• Топкова повинна мати самостійний вхід;
• Мінімальний обсяг приміщення вибирають 15 м3, додаткова площа розраховується зі співвідношення 0.2 м3 на одиницю теплового навантаження;
• Висвітлення вибирається зі співвідношення 0.03 м2 площі вікон на 1 м3 топкової;
• Обов’язкова установка аварійного освітлення, що працює від автономних джерел енергії;
• Відстань від стін топкової до віконних і дверних прорізів житлових будівель встановлені нормативом більше 1 м;
• Котельня встановлюється на спеціальному фундаменті, і не повинна мати загальних стін з будинком;
• Стіни і перекриття топкової виконуються з жаростійких матеріалів;
• Отвір дверей в топкову влаштовують не менше 0.80 м, двері не повинні мати замків, що автоматично замикаються;
• Приміщення топкової виконують з газонепроникними стінами і дверима;
• Над котельні заборонено розміщувати горищні або побутові приміщення;
• Висота кімнат встановлена ​​не менше 2.5 м;
• Граничне відстань від фронту топки до стін – 2 м, від бічних і задніх стінок агрегату до стін топкової більше 1 м;
• В топковій встановлюється незалежна система припливно-витяжної вентиляції.

Для того щоб врахувати всі ці важливі вимоги в конструкції топкової буде потрібна допомога фахівців. Компанія «ТЕПЛОТОРІЯ» має всі допуски і дозволи на виконання робіт з проектування та монтажу котельного обладнання.

Порядок виконання монтажних робіт

Після підготовки топкової і доставки котла на монтажний майданчик, перевіряють комплектацію котельного обладнання та допоміжного обладнання за проектними кресленнями і зведеними специфікаціями. Далі звільняють пристрої та комплектуючі від упаковки. Якщо в приміщенні топкової для цього, мало місця, то операцію виконують на вулиці.

Послідовність монтажу котлів на твердому паливі:

• Встановлюють навісне обладнання на котлі: дверцята, зольники і іншу гарнітуру.
• Встановлюють котел на фундаменті, щоб димовий патрубок був розташований на одному рівні з димоходом топкової.
• Закріплюють агрегат на фундаменті без перекосів.
• Приєднують димохід, встановлюють вентилятор і автоматику безпеки.
• Виконують установку систем опалення, водопроводу і запірно-регулюючої арматури.
• Якщо трубопроводи виконані з металу, виконують контур заземлення, щоб уникнути ураження електрострумом обслуговуючого персоналу.
• Якщо котел не укомплектований автоматичною системою захисту і управління, встановлюють відповідний блок.
• Встановлюють прилади безпеки: датчики температури і тиску, зворотний клапан, трьохходовий клапан, розширювальний бачок і видалення повітря, відповідно до проектних креслень.
• Виконують заходи щодо герметизації всіх з’єднань, а також термоізоляцію окремих вузлів.

Перший запуск котла

Незважаючи на те, що принцип роботи твердопаливного генератора тепла з примусовою циркуляцією мережевої води на перший погляд простий, монтаж і налагодження його пов’язаний з безпекою, тому їх краще довірити професіоналам «ТЕПЛОТОРІЯ».

Порядок проведення пуско-налагоджувальних заходів твердопаливного котла:

• Перевіряють якість з’єднань на котлоагрегате після опресування.
• Закривають всі люки і зольники.
• Заповнюють систему опалення водою.
• Контролюють показання тиску за манометром, вони повинні відповідати допустимому показнику моделі котла.
• Відкривають вентиль на подачі мережної води перед котлом.
• Чи включають циркуляційний насос.
• Заповнюють бункер вугіллям і розпалюють його.
• При підвищенні температури, контролюють тиск і стан сполучних вузлів на системі опалення і котлоагрегаті.
• Усувають всі нещільності, для цього агрегат зупиняють і охолоджують.
• Виконують пусконалагоджувальні роботи і налаштування автоматики.
• Після того, як теплогенератор досягне режиму роботи, відповідного паспортним даним і пропрацює до повного згоряння палива в завантажувальному бункері без порушень, можна готувати акти приймально-здавальних випробувань, які повинні бути підписані замовником.

Таким чином, цілком очевидно, що незважаючи на уявну простоту виконання монтажних робіт на твердопаливному котлі в цьому процесі, існує багато «підводних каменів», які непідготовлені користувачі можуть не врахувати через відсутність досвіду. Неправильно виконана схема обв’язки котла, невірний вибір і підготовка топкової, неписьменний підбір котельного обладнання – це тільки деякі причини можливих аварійних ситуацій системи теплопостачання. Тому найкращий спосіб уникнути збоїв в роботі теплогенератора – довірити виконання монтажу фахівцям «ТЕПЛОТОРІЯ».